1. Словник української мови у 20 томах

горлато

ГОРЛА́ТО, розм.

Присл. до горла́тий 1.

Висунувшись із вікна клубу, горлато звертається [Романюка] до хлопців (О. Гончар);

Утиснувшись у переповнений автобус, бабця почала горлато доводити своє право на пільгове місце (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горлато — горла́то прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. горлато — ГОРЛА́ТО, розм. Присл. до горла́тий. Висунувшись із вікна клубу, горлато звертається [Романюка] до хлопців (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 17). Словник української мови в 11 томах