гормон

ГОРМО́Н, у, ч.

Біологічно активна хімічна речовина, що виробляється клітинами тіла і впливає на клітини інших частин тіла.

Я вам скажу, що навряд чи можна більше й дужче любити свою дитину, як я люблю свою Машу. Не в крові, не в гормонах, виходить, справа (Остап Вишня);

Це був комплекс ендокринної хірургії. Тобто оперування залоз внутрішньої секреції. Залоз, які виділяють у кров особливі речовини – гормони, потрібні для життя, правильного розвитку та діяльності цілого організму (Ю. Смолич);

Знайомий розказував, що .. після стрибка з парашутом – зразу після приземлення в організмі бушує стільки гормонів, що можеш віджиматися, “як машина” (Л. Дереш);

Всі гормони в залежності від їх хімічної структури поділяються на 3 класи – білкові, стероїдні (ліпідні) і похідні амінокислот (з навч. літ.).

△ (1) Гіпоталамі́чний гормо́н – гормон, який виробляють нейросекреторні клітини гіпоталамуса.

Кожний гіпоталамічний гормон регулює секрецію якогось одного гормону передньої частки гіпофіза (з наук. літ.);

(2) Гормо́н ро́сту – один з гормонів, що виробляється передньою частиною гіпофізу.

Гіперфункція (надмір) гормону росту призводить до гігантизму, гіпофункція (нестача) до карликовості (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гормон — гормо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гормон — [гормон] -ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  3. гормон — -а, ч. Біологічно активна речовина, що утворюється і виділяється в кров залозами внутрішньої секреції. Анаболічні гормони (анаболоїди) — гормони, які стимулюють посилення синтезу білка в організмі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гормон — ГОРМО́Н, а, ч. Біологічно активна речовина, що утворюється і виділяється в кров залозами внутрішньої секреції. Гормон щитовидної залози сильно впливає на розвиток і діяльність інших органів (Шк. гігієна, 1954, 98). Словник української мови в 11 томах