городництво
ГОРО́ДНИЦТВО, а, с.
Вирощування городніх культур як галузь сільського господарства; овочівництво.
Тваринництво може рости і процвітати тільки в тісному зв'язку з іншими галузями господарства і насамперед з рільництвом, городництвом (С. Добровольський);
Моя робітня завалена проспектами квітярства, підручниками городництва, торбами насіння, купами коріння (У. Самчук);
Дядько власне городництво занедбав, усе вміння на колгоспну землю переніс (М. Руденко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- городництво — горо́дництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- городництво — -а, с. Вирощування городніх культур як галузь сільського господарства; овочівництво. Великий тлумачний словник сучасної мови
- городництво — ОВОЧІВНИ́ЦТВО (вирощування овочів як галузь сільського господарства), ГОРО́ДНИЦТВО, ОГОРО́ДНИЦТВО розм. Овочівництво така галузь сільського господарства, де потрібна негайна реалізація більшості достигаючих плодів (з журналу)... Словник синонімів української мови
- городництво — ГОРО́ДНИЦТВО, а, с. Вирощування городніх культур як галузь сільського господарства; овочівництво. Тваринництво може рости і процвітати тільки в тісному зв’язку з іншими галузями господарства і насамперед з рільництвом, городництвом... Словник української мови в 11 томах