городочок

ГОРО́ДОЧОК, чка, ч., поет.

Зменш. до горо́д.

Ой у моїм городочку зацвіла лелітка, Ой бо мого миленького напудила квітка (з коломийки);

Галичанка люба, мила Городочок городила; Покопала, пограбала І грядочки оплескала (Я. Головацький).

ГОРОДО́ЧОК, чка, ч.

Пестл. до городо́к¹.

А вже тая слава По всім городочку, Що дівчина козакові Вишила сорочку (з народної пісні).