1. Словник української мови у 20 томах

городянка

ГОРОДЯ́НКА, и, ж.

Жін. до городя́нин.

[Наталка:] Єсть багацько городянок, вибирай любую; Ти пан возний – тобі треба не мене, сільськую (І. Котляревський);

Вона була городянка й інститутка і його мрій та сільських картин не розуміла (І. Нечуй-Левицький);

Це була велика несподіванка – городянка пливе, як найкращий плавець! (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. городянка — городя́нка іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. городянка — -и, рідко. Жін. до городянин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. городянка — ГОРОДЯ́НКА, и, ж., рідко. Жін. до городя́нин. [Наталка:] Єсть багацько городянок, вибирай любую; Ти пан возний — тобі треба не мене, сільськую (Котл., II, 1953, 8); Це була велика несподіванка — городянка пливе, як найкращий плавецьі (Донч.,УІ,1957, 38). Словник української мови в 11 томах