городіння
ГОРОДІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. городи́ти 1.
Під час селянського руху в Україні у XVI столітті селяни вирубали більше тисячі дерев з панських лісів на кілля, підпори, крокви, лати, палі, підвалини, на городіння плотів (з навч. літ.);
Андрій працював на городінні будинку (із журн.);
Городіння подвір'я штахетами.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me