горщатко
ГОРЩА́ТКО, а, с.
Зменш. до горща́.
Мелася маленька .. розбила два горщатка і одну мисочку (Марко Вовчок);
На верхівці пенька чорніло щось кругле, схоже на горщатко (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горщатко — горща́тко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- горщатко — -а, с. Пестл. до горща. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горщатко — див. горщик Словник синонімів Вусика
- горщатко — Горща́тко, -ка, -ку, в -тку; -ща́тка, -ща́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- горщатко — ГОРЩА́ТКО, а, с. Пестл. до горща́. Мелася маленька.. розбила два горщатка і одну мисочку (Вовчок, І, 1955, 340); На верхівці пенька чорніло щось кругле, схоже на горщатко (Донч., V, 1957, 68). Словник української мови в 11 томах
- горщатко — Горща, -щати с. Горшочекъ. Щоб я не ходила по селі з горщатком. Чуб. V. 1105. скидати горща. Ставить сухія банки. ум. горщатко. Словник української мови Грінченка