горщатко

ГОРЩА́ТКО, а, с.

Зменш. до горща́.

Мелася маленька .. розбила два горщатка і одну мисочку (Марко Вовчок);

На верхівці пенька чорніло щось кругле, схоже на горщатко (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горщатко — горща́тко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. горщатко — -а, с. Пестл. до горща. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горщатко — див. горщик Словник синонімів Вусика
  4. горщатко — Горща́тко, -ка, -ку, в -тку; -ща́тка, -ща́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. горщатко — ГОРЩА́ТКО, а, с. Пестл. до горща́. Мелася маленька.. розбила два горщатка і одну мисочку (Вовчок, І, 1955, 340); На верхівці пенька чорніло щось кругле, схоже на горщатко (Донч., V, 1957, 68). Словник української мови в 11 томах
  6. горщатко — Горща, -щати с. Горшочекъ. Щоб я не ходила по селі з горщатком. Чуб. V. 1105. скидати горща. Ставить сухія банки. ум. горщатко. Словник української мови Грінченка