горі
ГО́РІ, присл., діал.
Угору.
І потяглись горі селом Санки порожнії (І. Франко);
Іде Ольга горі селом і тільки чобітками по насту – чах...чах...чах (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горі — присл., діал. Угору. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Горі — Го́рі іменник середнього роду місто в Грузії Орфографічний словник української мови
- горі — ГО́РІ, присл., діал. Угору. I потяглись горі селом Санки порожнії (Фр., X, 1954, 315); Іде Ольга горі селом і тільки чобітками по насту — чах…чах…чах (Вільде, На порозі, 1955, 191). Словник української мови в 11 томах
- горі — Горі нар. Вверхъ. Іде Мар'я горі драбиночкою. Гол. IV. Горі, рибки, горі, горі бистров водов. Гол. І. 337. Словник української мови Грінченка