горілочка
ГОРІ́ЛОЧКА, и, ж.
Пестл. до горі́лка¹.
Анхиз з горілочки умер (І. Котляревський);
– Не хочете? Чому ж би то? Горілочка чудесная, прямо божеський нектар (Б. Лепкий);
– Бо не раз і не два замахувалася вона [смерть] на мене, щоб зняти голову, а я все жив і жив! І рясту потоптав доволі, і крові пролив чимало, і горілочки попив досхочу... (В. Малик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горілочка — горі́лочка 1 іменник жіночого роду напій горі́лочка 2 іменник жіночого роду прилад Орфографічний словник української мови
- горілочка — -и, ж. Пестл. до горілка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горілочка — див. горілка Словник синонімів Вусика
- горілочка — ГОРІ́ЛОЧКА¹, и, ж. Пестл. до горі́лка¹ Анхиз з горілочки умер (Котл., І, 1952, 89). ГОРІЛОЧКА², и, ж. Зменш.-пестл. до горі́лка². Словник української мови в 11 томах