господинин
ГОСПОДИ́НИН, а, е.
Прикм. до господи́ня.
Довго ще гримала Наумиха на чоловіка та совала горщики в піч так енергічно [енергійно], що не раз борщ, хлюпнувши на вогонь, бухав та сичав, мов гадина, гніваючись на незручність господинину (М. Коцюбинський);
Пес у цьому обійсті був, але солодко спав й уві сні бачив .. костомашшя від курки, яку поїдав господинин гість (Валерій Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- господинин — господи́нин прикметник Орфографічний словник української мови
- господинин — -а, -е. Прикм. до господиня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- господинин — ГОСПОДИ́НИН, а, е. Прикм. до господи́ня. Довго ще гримала Наумиха на чоловіка та совала горщики в піч так енергічно [енергійно], що не раз борщ, хлюпнувши на вогонь, бухав та сичав, мов гадина, гніваючись на незручність господинину (Коцюб., І, 1955, 102). Словник української мови в 11 томах