гостини
ГОСТИ́НИ, ти́н, мн.
Те саме, що гости́на 1.
Гостини польських емісарів у його домі наробили йому багато неприємності (І. Франко);
Довго длятись гостям не можна було, Омелько мусив квапитись, тож і гостини були короткі (О. Ільченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гостини — гости́ни множинний іменник Орфографічний словник української мови
- гостини — -тин, мн. Те саме, що гостина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- гостини — ГОСТЮВА́ННЯ (перебування в гостях), ГОСТИ́НИ, ГОСТИ́НА. За обідом він натякнув невістці, що добре було б, якби свати приїхали на гостювання (Григорій Тютюнник); — Панове, а ви чому ж? Це ж гостина. Останні ваші гостини у нас, — проказав капрал.. — Прошу!... Словник синонімів української мови
- гостини — ГОСТИ́НИ, ти́н, мн. Те саме, що гости́на 1. Гостини польських емісарів у його домі наробили йому багато неприємності (Фр., III, 1950,262); Довго длятись гостям не можна було, Омелько мусив квапитись, тож і гостини були короткі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 292). Словник української мови в 11 томах