гострогранний
ГОСТРОГРА́ННИЙ, а, е.
Який має гострі або звужені грані.
Плодом буку є бурий гострогранний горішок, до 1,5 см завдовжки, достигає у вересні, опадає на землю у жовтні–листопаді (з навч. літ.);
На мисі височить гострогранний обеліск, біля підніжжя якого – величезний якір з важкими ланцюгами (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гострогранний — гострогра́нний прикметник Орфографічний словник української мови