гостроконечно

ГОСТРОКОНЕ́ЧНО.

Присл. до гостроконе́чний.

Фігура Христа спирається ногами на великий диск з епітафійним написом, що є завершенням стрункої ажурної вежі, яка має подобу фронтона готичного собору з гостроконечно закінченим вімпергом (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me