1. Словник української мови у 20 томах

гострорилий

ГОСТРОРИ́ЛИЙ, а, е.

З гострим рилом, з гострою мордою.

У садку гострориле порося завзято підкопувало молоденьку сливу (із журн.);

Гострорилий кріт.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гострорилий — гострори́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гострорилий — -а, -е. З гострим рилом, з гострою мордою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гострорилий — ГОСТРОРИ́ЛИЙ, а, е. З гострим рилом, з гострою мордою. Словник української мови в 11 томах