государ

ГОСУДА́Р, я, ч.

Глава монархічної держави; монарх, цар.

Колись то ще, во время оно, Помпілій Нума, римський цар, Тихенький, кроткий государ, Втомившись пишучи закони, Пішов любенько погулять І одпочить (Т. Шевченко);

В перепуді після недавніх заколотів і повстань – государ, можновладець величезної країни, сахався людей (О. Ільченко);

Для вирішення спільних питань було засновано Союзний сейм, що складався з государів або їх представників і збирався у Франкфурті-на-Майні під головуванням представника Австрії (з навч. літ.).