1. Словник української мови у 20 томах

готельчик

ГОТЕ́ЛЬЧИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до готе́ль.

Могла вона [ніч] спокійно для них минути десь на пахучому сіні або в якомусь дорожньому готельчику, де за вікном небо зоряне і тихо шелестять тополі під подмухом польового вітерця... (О. Гончар);

Він не міг відірвати погляду від низеньких червоних дверей білого готельчика, він міг би заприсягтися, що ті двері готують йому щось несподіване (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. готельчик — готе́льчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. готельчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до готель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. готельчик — ГОТЕ́ЛЬЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до готе́ль. Він не міг відірвати погляду від низеньких червоних дверей білого готельчика, він міг би заприсягтися, що ті двері готують йому щось несподіване (Загреб., Європа 45, 1959, 443). Словник української мови в 11 томах