готівковий
ГОТІВКО́ВИЙ, а, е.
Який має форму готівки.
З 1999 року європейську валюту було запроваджено в безготівковий обіг, а з 2002 року євро стало готівковою валютою (з наук.-попул. літ.);
Іноземний фанат так активно вболівав за футбол, що загубив мобільний телефон та готівкові гроші, проте небайдужі громадяни та міліціонери допомогли гостеві чемпіонату (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- готівковий — готівко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- готівковий — -а, -е. Стос. до готівки. Готівковий дохід — частина особистого доходу, яка залишається після вирахування індивідуальних податків. Великий тлумачний словник сучасної мови