1. Словник української мови у 20 томах

грабельки

ГРАБЕЛЬКИ́, льо́к, мн.

Зменш.-пестл. до граблі́.

Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні: Грабельки побрали в руки Молодиці голосні (П. Грабовський);

Ідеш отак у доброму косарськім товаристві і бачиш, ідучи, й вечірнє небо, і ясну зорю, і її з грабельками на округлому дівочому плечі (О. Довженко);

Сльози затуманювали дiвчинi очi, коли вона взялася рихтувати грабельками свiжу пухнасту солому пiд рожен (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грабельки — грабельки́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. грабельки — -льок, мн. Зменш.-пестл. до граблі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грабельки — Грабельки́, -льо́к, -лька́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. грабельки — ГРАБЕЛЬКИ́, льо́к, мн. Зменш.-пестл. до граблі́. Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні: Грабельки побрали в руки Молодиці голосні (Граб. Словник української мови в 11 томах
  5. грабельки — Грабельки, -льок ж. мн. 1) ум. отъ граблі. А ке лиги, сину, мені грабельки, — он коло тебе стоять. Грин. II. 207. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 190. 3) Названіе одной изъ косточекъ въ скелетѣ летучей мыши (по народному вѣрованію). Чуб. І. 55. Словник української мови Грінченка