1. Словник української мови у 20 томах

граблина

ГРАБЛИ́НА, и, ж., розм.

Те саме, що гра́блище.

Вони [батько і дядько] билися великими кілками, граблинами, держаками вил, тримаючи їх в обох руках, як стародавні воїни (О. Довженко);

Грабельний механізм поперечних тракторних граблів складається з двох обертових дисків, до яких шарнірно прикріплено шість граблин (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. граблина — грабли́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. граблина — -и, ж., розм. Те саме, що граблище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. граблина — див. держак Словник синонімів Вусика
  4. граблина — ДЕРЖА́К (частина ручного інструмента, пристрою, зброї тощо, за яку їх тримають), РУ́ЧКА, РУКОЯ́ТКА, РУКОЯ́ТЬ, РУКІ́В'Я розм., ДЕ́РЖАЛНО розм., РА́ТИЩЕ заст., ДЕ́РЖАЛО діал.; ГРА́БЛИЩЕ, ГРАБЛИ́НА розм., ГРА́БЛИСЬКО розм. Словник синонімів української мови
  5. граблина — ГРАБЛИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що грабли́ще. Грабельний механізм [поперечних тракторних граблів] складається з двох обертових дисків, до яких шарнірно прикріплено шість граблин (Механ. і електриф.. Словник української мови в 11 томах