грабчак

ГРАБЧА́К, а́, ч., розм.

Молодий, невеликий граб.

Нагнувся [Василь] всім своїм дужим тілом на дерево, щоби єго [його] зломити і повалити на землю. Затріщав грабчак, захитався (Б. Лепкий);

Ще там – дерева: верба й калина, осика й грабчак (Валерій Шевчук);

Щез молодий густий гайок. Лише бур'яни колишуться на місці, де зеленіли грабчаки (М. Андрусяк).