грабіжка
ГРАБІ́ЖКА, и, ж., діал.
Грабіж (у 1 знач.).
[Олеся:] Трапилася та грабіжка якраз на перший тиждень Великого посту (М. Кропивницький);
У відімкнуту браму посунуло цілими хмарами зажерливе до грабіжки, хиже військо (М. Старицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грабіжка — -и, ж., діал. Грабіж (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- грабіжка — див. грабіж Словник синонімів Вусика
- грабіжка — Грабі́жка, -жки, -жці; -бі́жки, -бі́жок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- грабіжка — ГРАБІ́ЖКА, и, ж., діал. Грабіж (у 1 знач.). [Олеся:] Трапилася та грабіжка якраз на перший тиждень великого посту (Кроп., II, 1958, 299). Словник української мови в 11 томах
- грабіжка — Грабіжка, -ки ж. = грабіж 1. Ном. № 12026. Словник української мови Грінченка