гравюрка
ГРАВЮ́РКА, и, ж.
Зменш. до гравю́ра.
– У вітрині ми побачили гравюрку. Може, ми помилились, але здається, це портрет славетного Беккаріа? (О. Іваненко);
– Не можу далi терпiти. Спалив [батько] якось мої гравюрки (Р. Федорів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me