1. Словник української мови у 20 томах

гравіювальний

ГРАВІЮВА́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до гравіювання; гравірувальний.

Ілюстраційна справа у російськомовній пресі ХІХ ст. тяжіла до загальноєвропейської традиції, що виражалося у спільності гравіювальних технік і навіть манер виготовлення друкарських форм, схожих засобах втілення образності (з наук. літ.);

// Признач. для гравіювання.

У кабінеті художника знаходились мольберт, палітра, малярське й гравіювальне приладдя (з наук.-попул. літ.);

Робітник придбав гравіювальний верстат, алмази точильні, різні інструменти (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гравіювальний — гравіюва́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гравіювальний — -а, -е. Який призначений, використовується для гравіювання. Великий тлумачний словник сучасної мови