гравіювання
ГРАВІЮВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. гравіюва́ти; гравірування.
Оскільки Т. Шевченко був митцем, то, як і слід сподіватися, в його епістолярії найширше представлена термінологія й номенклатура, пов'язана з живописом і гравіюванням (з наук. літ.).
2. Мистецький твір, оздоба, що є результатом цієї дії.
На поселеннях Петерсфельд та Горенздорф знайдено сотні кам'яних плиток з гравіюванням, серед яких досить часто повторюється одна й та ж тема – схематичне зображення групи жінок (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гравіювання — гравіюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- гравіювання — -я, с. Дія за знач. гравіювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гравіювання — ГРАВІЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гравіюва́ти. Словник української мови в 11 томах