грамема

ГРАМЕ́МА, и, ж., лінгв.

Елементарне граматичне значення, що виражається через афікс або службове слово.

У сучасній українській мові виділяють дієслівні грамеми теперішнього, минулого і майбутнього часу, доконаного і недоконаного виду (з наук. літ.);

В ілюстративному матеріалі тільки грамема місцевого відмінка оформлялася за допомогою прийменників “на” (в граматиках Лучкая, Лозинського, Левицького); “в” (у Лозинського, Левицького, Головацького) (з наук. літ.).