гранатка
ГРАНА́ТКА, и, ж., розм.
Зменш. до грана́та¹ 1.
Клали хліб в обковану тачанку, .. Ще й гранаток сотню на вози (А. Малишко);
Тиче мені [гауптман] запальничку, перед тим клацнувши нею, щоб я не подумав, що то гранатка (Є. Доломан);
Брудненьку гранатку часів Другої світової війни школярі знайшли на околиці рідного села (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гранатка — грана́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови