гранувати
ГРАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.
1. Обрізуючи, обточуючи, шліфуючи що-небудь тверде (камінь, метал і т. ін.), утворювати на ньому грані (див. грань¹ 2).
Дослідники ще не спромоглися створити алмази таких розмірів і барв, які б можна було гранувати на брильянти (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Поліпшувати, удосконалювати; шліфувати.
Мову творить народ. Письменник же відбирає, гранує і примножує народні скарби (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гранувати — гранува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- гранувати — -ую, -уєш, недок., перех. Обрізуючи, обточуючи, шліфуючи що-небудь тверде (камінь, метал і т. ін.), утворювати на ньому грані (див. грань I 2)). Гранувати алмази. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гранувати — ГРАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Обрізуючи, обточуючи, шліфуючи що-небудь тверде (камінь, метал і т. ін.), утворювати на ньому грані ( див. грань¹ 2). Гранувати алмази. Словник української мови в 11 томах