графен

ГРАФЕ́Н, у, ч.

Одна з форм вуглецю, кристалічна решітка якого має товщину в один атом.

Графен був відкритий в 2004 році Андрієм Геймом та Костянтином Новосьоловим із Манчестерського універстету, за що вони були нагороджені Нобелівською премією з фізики (з наук.-попул. літ.);

Графен відкриває перспективи створення транзисторів та інших напівпровідникових приладів з дуже малими габаритами (з наук.-попул. літ.);

На основі графену створено надчутливі сенсори (можуть виявляти наявність одного електрона), біосенсори (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me