графен
ГРАФЕ́Н, у, ч.
Одна з форм вуглецю, кристалічна решітка якого має товщину в один атом.
Графен був відкритий в 2004 році Андрієм Геймом та Костянтином Новосьоловим із Манчестерського універстету, за що вони були нагороджені Нобелівською премією з фізики (з наук.-попул. літ.);
Графен відкриває перспективи створення транзисторів та інших напівпровідникових приладів з дуже малими габаритами (з наук.-попул. літ.);
На основі графену створено надчутливі сенсори (можуть виявляти наявність одного електрона), біосенсори (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me