графин

ГРАФИ́Н, а, ч.

Посудина з вузьким довгим горлом (для води, квасу і т. ін.); карафа.

На столі .. стояв повний графин горілки (І. Нечуй-Левицький);

Гранчаста склянка тонко подзвонювала об графин з водою (В. Кучер);

Анджей дістав з буфета графин з домашнім малиновим вином, налив тільки собі у срібний келих: не любив, щоб жінки пили (М. Малиновська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. графин — графи́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. графин — [графин] -на, м. (ў) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  3. графин — -а, ч. Посудина з вузьким довгим горлом (для води, квасу і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. графин — Карафа, карафка Словник чужослів Павло Штепа
  5. графин — ГРАФИ́Н (посудина з вузьким довгим горлом), КАРА́ФА, КАРА́ФКА. Юша налив з графина води в першу склянку (О. Донченко); В карафі вино червоніє (Л. Первомайський). Словник синонімів української мови
  6. графин — ГРАФИ́Н, а, ч. Посудина з вузьким довгим горлом (для води, квасу і т. ін.). На столі.. стояв повний графин горілки (Н.-Лев., І, 1956, 118); Гранчаста склянка тонко подзвонювала об графин з водою (Кучер, Чорноморці, 1956, 320). Словник української мови в 11 томах