графин
ГРАФИ́Н, а, ч.
Посудина з вузьким довгим горлом (для води, квасу і т. ін.); карафа.
На столі .. стояв повний графин горілки (І. Нечуй-Левицький);
Гранчаста склянка тонко подзвонювала об графин з водою (В. Кучер);
Анджей дістав з буфета графин з домашнім малиновим вином, налив тільки собі у срібний келих: не любив, щоб жінки пили (М. Малиновська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- графин — графи́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- графин — [графин] -на, м. (ў) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
- графин — -а, ч. Посудина з вузьким довгим горлом (для води, квасу і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- графин — Карафа, карафка Словник чужослів Павло Штепа
- графин — ГРАФИ́Н (посудина з вузьким довгим горлом), КАРА́ФА, КАРА́ФКА. Юша налив з графина води в першу склянку (О. Донченко); В карафі вино червоніє (Л. Первомайський). Словник синонімів української мови
- графин — ГРАФИ́Н, а, ч. Посудина з вузьким довгим горлом (для води, квасу і т. ін.). На столі.. стояв повний графин горілки (Н.-Лев., І, 1956, 118); Гранчаста склянка тонко подзвонювала об графин з водою (Кучер, Чорноморці, 1956, 320). Словник української мови в 11 томах