графоманство

ГРАФОМА́НСТВО, а, с.

Письменницька діяльність без літературного хисту.

– Прочитайте мені? – попросив Григір. – Спочатку ви мені. – Гаразд. Тільки який з мене поет? Так, графоманство (О. Бердник);

Т. Г. Шевченко гостро засуджував вияв графоманства в літературі, коли за зміст твору видавалася тільки його українська форма (В. Русанівський);

Відтак гордий початківець і щасливий, а частіше змордований сумнівами: може, це графоманство? (з наук.-попул. літ.).