графоманія

ГРАФОМА́НІЯ, ї, ж.

Хворобливий потяг до писання, письменництва в осіб, позбавлених літературного хисту.

Єсть і дещо спеціальне, з чим ми можемо й повинні боротись: це непереможна графоманія, самовпевненість, небажання учитись, зарозумілість багатьох молодих авторів (М. Зеров);

Писати, не знаючи що, не знаючи для чого, як гоголівський Петрушка читав, не розуміючи, тільки заради того, щоб читати, – це не творчість, а графоманія! (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. графоманія — графома́нія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. графоманія — -ї, ж. Хворобливий потяг до писання, письменництва в осіб, позбавлених літературного хисту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. графоманія — графома́нія (від графо... і ...манія) хворобливий потяг до безплідного письменництва. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. графоманія — Графома́нія, -нії, -нією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. графоманія — ГРАФОМА́НІЯ, ї, ж. Хворобливий потяг до писання, письменництва в осіб, позбавлених літературного хисту. Писати, не знаючи що, не знаючи для чого, як гоголівський Петрушка читав, не розуміючи, тільки заради того, щоб читати, — це не творчість, а графоманія! (Донч., VI, 1957, 623). Словник української мови в 11 томах