графоманія
ГРАФОМА́НІЯ, ї, ж.
Хворобливий потяг до писання, письменництва в осіб, позбавлених літературного хисту.
Єсть і дещо спеціальне, з чим ми можемо й повинні боротись: це непереможна графоманія, самовпевненість, небажання учитись, зарозумілість багатьох молодих авторів (М. Зеров);
Писати, не знаючи що, не знаючи для чого, як гоголівський Петрушка читав, не розуміючи, тільки заради того, щоб читати, – це не творчість, а графоманія! (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- графоманія — графома́нія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- графоманія — -ї, ж. Хворобливий потяг до писання, письменництва в осіб, позбавлених літературного хисту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- графоманія — графома́нія (від графо... і ...манія) хворобливий потяг до безплідного письменництва. Словник іншомовних слів Мельничука
- графоманія — Графома́нія, -нії, -нією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- графоманія — ГРАФОМА́НІЯ, ї, ж. Хворобливий потяг до писання, письменництва в осіб, позбавлених літературного хисту. Писати, не знаючи що, не знаючи для чого, як гоголівський Петрушка читав, не розуміючи, тільки заради того, щоб читати, — це не творчість, а графоманія! (Донч., VI, 1957, 623). Словник української мови в 11 томах