графівна

ГРАФІ́ВНА, и, ж.

Дочка графа.

Приходить графівна Труда, .. така свіжа, мила, весела, так славно з ним жартує, так легко, безжурно сміється, аж тепло її слухати (В. Винниченко);

Місяць ковзав у небі мовчазно й задумливо, проміння його лагідно гладило коси графівни (Ю. Винничук);

Графівна, зустрінута дамами, ввійшла до бенкетної зали (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо).