гребінкар
ГРЕБІНКА́Р, я́, ч.
Майстер з гребінкарства.
Провідний етнограф Музею архітектури та побуту України вертає нас у світ призабутих ремесел і веде розповідь про колоритну постать гребінкаря з Лубен (із журн.);
Село з правіку славилося гребінкарями (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me