гребінкар

ГРЕБІНКА́Р, я́, ч.

Майстер з гребінкарства.

Провідний етнограф Музею архітектури та побуту України вертає нас у світ призабутих ремесел і веде розповідь про колоритну постать гребінкаря з Лубен (із журн.);

Село з правіку славилося гребінкарями (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me