грежа
ГРЕ́ЖА, і, ж., техн.
Шовк-сирець, нитку якого утворюють кілька волокон кокона.
При розмотуванні кокона тутового шовкопряда отримують грежу (з наук.-попул. літ.);
Грежу добувають при первинній обробці коконів (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грежа — гре́жа іменник жіночого роду шовк-сирець Орфографічний словник української мови
- грежа — -і, ж. Шовк-сирець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- грежа — Шовкосирець Словник чужослів Павло Штепа
- грежа — гре́жа (франц. grege, італ. greggio – необроблений, сировий) шовк-сирець. Словник іншомовних слів Мельничука