грекомовний

ГРЕКОМО́ВНИЙ, а, е.

Який спілкується грецькою мовою.

Ключовою подiєю в iсторiї християнської церкви i монастирiв Тавриди стала емiграцiя на пiвострiв грекомовного населення в iконоборський перiод, що пiдтверджується археологiчними дослiдженнями (з наук. літ.);

Грекомовних християн-румеїв і тюркомовних християн-урумів (відомих нині як маріупольські греки) переселив із Криму в Північне Приазов'я ще О. В. Суворов (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грекомовний — грекомо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. грекомовний — -а, -е. 1》 Який розмовляє, пише грецькою мовою. 2》 Який створюється, видається грецькою мовою. Великий тлумачний словник сучасної мови