грекомовний
ГРЕКОМО́ВНИЙ, а, е.
Який спілкується грецькою мовою.
Ключовою подiєю в iсторiї християнської церкви i монастирiв Тавриди стала емiграцiя на пiвострiв грекомовного населення в iконоборський перiод, що пiдтверджується археологiчними дослiдженнями (з наук. літ.);
Грекомовних християн-румеїв і тюркомовних християн-урумів (відомих нині як маріупольські греки) переселив із Криму в Північне Приазов'я ще О. В. Суворов (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грекомовний — грекомо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- грекомовний — -а, -е. 1》 Який розмовляє, пише грецькою мовою. 2》 Який створюється, видається грецькою мовою. Великий тлумачний словник сучасної мови