гречин

ГРЕЧИ́Н, а, ч., заст.

Грек.

Ставили їх [церкви] гречини, наш люд тягав камінь з землі древлянської, а майстри грецькі зиждили і зсередини прикрасили іконами, хрестами (П. Загребельний);

Ридає жінка в Ольвії, у гавані, – чого ж гречин той довго так у плаванні? (Л. Костенко).