грибар

ГРИБА́Р, я́, ч.

Той, хто збирає гриби, захоплюється збиранням грибів; грибник.

Між деревами Богдан побачив зарослого до очей немолодого чоловіка з чималим кошиком у руці. Напевне, грибар (М. Стельмах);

– Мої батьки були завзятими грибарями, i я теж розумiюся на грибах (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me