гридлик

ГРИ́ДЛИК, а, ч., техн.

Резистор та невеликий постійний конденсатор – частина кола сітки електронної лампи.

Гридлик складається з паралельно з'єднаного конденсатора і резистора, включених між катодом і сіткою (з наук.-попул. літ.);

Гридлик служить для пропускання малого постійного струму в мережі (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гридлик — гри́длик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови