гридлик
ГРИ́ДЛИК, а, ч., техн.
Резистор та невеликий постійний конденсатор – частина кола сітки електронної лампи.
Гридлик складається з паралельно з'єднаного конденсатора і резистора, включених між катодом і сіткою (з наук.-попул. літ.);
Гридлик служить для пропускання малого постійного струму в мережі (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гридлик — гри́длик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови