гриль
ГРИЛЬ, я, ч.
1. Піч із генератором інфрачервоного проміння або пристрій в електроплитці для смаження курячих тушок, шматків м'яса, риби та ін. на решітках або обертовому рожні.
– Ми ще трохи поговоримо, – повагом сказав Вернигора, обгризаючи ніжку курчати, спеченого в грилі (В. Кожелянко);
Гриль підходить для приготування стейків, риби, тостів, гамбургерів, запіканок, овочів та інших страв (із журн.).
2. у знач. прикм., невідм. Приготовлений у такий спосіб (про страву).
Невід'ємним складником приготування курчат гриль є куркума, що надасть птиці чудового золотистого кольору (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me