гристий

ГРИ́СТИЙ, а, е.

Який піниться, шумує (про напій); грайливий (у 3 знач.).

При приготуванні коктейлю замість газування можна використовувати італійське гристе вино (з навч. літ.);

Батьківщиною гристого вина є Шампань, один із французьких регіонів (із журн.);

Гристі напої рекомендують вживати до легких тортів, тістечок, фруктів (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гристий — гри́стий прикметник Орфографічний словник української мови