гристий
ГРИ́СТИЙ, а, е.
Який піниться, шумує (про напій); грайливий (у 3 знач.).
При приготуванні коктейлю замість газування можна використовувати італійське гристе вино (з навч. літ.);
Батьківщиною гристого вина є Шампань, один із французьких регіонів (із журн.);
Гристі напої рекомендують вживати до легких тортів, тістечок, фруктів (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гристий — гри́стий прикметник Орфографічний словник української мови