1. Словник української мови у 20 томах

гробівець

ГРОБІВЕ́ЦЬ, ГРОБОВЕ́ЦЬ, вця́, ч.

Могила, склеп.

Люди хитаються, йдучи .. серед густо зрошених могил і гробівців (М. Грушевський);

Сходить м'ята, і пахнуть фіалки коло їх [прадідів] кам'яних гробівців (Віра Вовк);

Як воєводу Яна ото поховали в Печерах, то меч Янiв на гробовець йому поклали (Ю. Логвин);

Навіть у Стамбулі є пам'ятники, пов'язані з історією України, це насамперед гробовець Роксолани (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гробівець — гробіве́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гробівець — -вця, ч., зах. Склеп, поховання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гробівець — гробіве́ць (гробове́ць) родинний склеп (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт