громадільниця

ГРОМАДІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж., розм.

Жін. до громаді́льник.

Налагодивши самоскидку, Денис закурив, і в задумі дивився на косарів та громадільниць, що моторно рухалися разком через усі гони (С. Добровольський);

Ніде не озветься ні жіночий голос, ні коса косаря, ні пісня чи пересміхи громадільниць (М. Стельмах).