грохати
ГРО́ХАТИ, ГРО́ХКАТИ, аю, аєш, недок.
Створювати або видавати гучні, різкі звуки; гриміти.
В степу на току грохав двигун, чахкотіла, аж гула, молотарка (О. Кундзич);
Чадно грохкають міни в хлібах, бігають люди знетямлені (О. Гончар);
// безос.
Після короткого і неспокійного сну важко грохкало в скронях (О. Гуреїв);
// чим. Створювати гучні, різкі звуки, діючи чим-небудь на щось.
Ян кинувся до порога, грохкаючи своїми величезними бутами [чоботами] (Ю. Смолич);
* Образно. Грохає дужими кранами Закуте в бетон узбережжя (П. Дорошко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грохати — гро́хати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- грохати — Ґорґотіти, загорготіти, погорготіти, прогорготіти, гримати, гримнути, гриманути, вигримувати, вигримати, загримати, нагримувати, нагримати, погримувати, погримати, гримкотіти, загримкотіти, погримкотіти, гримотіти, загримотіти, погримотіти, грюкати... Словник чужослів Павло Штепа
- грохати — див. кричати Словник синонімів Вусика