грубоголосий
ГРУБОГОЛО́СИЙ, а, е.
1. Який має грубий, низький голос.
Найдивніше було йому [Бенедю] з того грубоголосого велета, котрий поводився тут, мов як старший, мов господар (І. Франко).
2. Який має низьке звучання.
Чоловічий голос, проміжний між тенором та басом, називають баритоном, що у перекладі з грецької означає грубоголосий (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me