грубоголосий

ГРУБОГОЛО́СИЙ, а, е.

1. Який має грубий, низький голос.

Найдивніше було йому [Бенедю] з того грубоголосого велета, котрий поводився тут, мов як старший, мов господар (І. Франко).

2. Який має низьке звучання.

Чоловічий голос, проміжний між тенором та басом, називають баритоном, що у перекладі з грецької означає грубоголосий (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me