грубуватість

ГРУБУВА́ТІСТЬ, тості, ж.

Властивість за знач. грубува́тий.

Криміналіст допускав певну грубуватість підробки відомої картини (з газ.);

Незважаючи на зовнішню грубуватість і пащекуватість, пан Мартин мав по-дитячому вразливе серце, чутливе до всього прекрасного (В. Малик);

Юнак .. домагається її взаємності, у своїх домаганнях він був завзятий, настійливий і навіть деяку його грубуватість можна було пробачити за цю палку щирість нестримних юнацьких домагань... (О. Гончар).