груд
ГРУД¹, у, ч., рідко.
Ліс із широколистяних порід на родючих суглинистих ґрунтах.
Груди ростуть на дерново-підзолистих суглинкових або сірих опідзолених ґрунтах, мають добре розвинений підлісок (з навч. літ.).
ГРУД², а, ч., рідко.
Височина, пагорб.
Вершники мчали рівним полем .. І високий груд, що підіймався в кінці цього озимого лану, наближався до них з кожною миттю. На груді вишикувались у рядочок аж п'ять вітряків зразу (Ю. Логвин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- груд — -у, ч. Грабово-дубовий ліс (грабові діброви) з домішкою інших листяних порід. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Груд — Груд іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- груд — Груд, -да м. Возвышенность, холмъ. ум. грудок. На грудку як посіє, то буде картопля. Н. Вол. у. Грудочок. Ой у лісі, в Берестечку, там стояла коршомка на грудочку. АД. І. 116. Словник української мови Грінченка