1. Словник української мови у 20 томах

грудинний

ГРУДИ́ННИЙ, а, е, анат.

Стос. до грудини (у 1 знач.).

Ключиця прикріплюється одним своїм кінцем до грудини; ця її частина називається грудинний кінець (з навч. літ.);

Українське хірургічне товариство влаштувало прилюдну лекцію молодої вченої про її успіхи в галузі грудинної хірургії (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грудинний — груди́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. грудинний — -а, -е. Прикм. до грудина. Великий тлумачний словник сучасної мови