грумінг

ГРУ́МІНГ, у, ч.

1. Активна поведінка ссавців, пов'язана з доглядом за шерстю іншої особини (вмивання, вилизування, купання, перебирання шерсті і т. ін).

У колективних тварин (наприклад, приматів) грумінг виконує важливу роль у встановленні психологічних зв'язків, формуванні ієрархії (із журн.).

2. Комплекс гігієнічних процедур, пов'язаних із доглядом за тваринами (за шкірою, шерстю, зубами та вухами).

Сеанси грумінгу для собак та кішок передбачають підтримку чистоти морди, зубів і лап, ретельне вичісування шерсті та перевірку всього тіла з метою виявлення паразитів, ознак хвороб чи травм (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грумінг — -у, ч. У тварин – видалення бруду та паразитів із шерсті та пригладжування шерсті. Великий тлумачний словник сучасної мови