групоутворення

ГРУПОУТВО́РЕННЯ, я, с.

Процес утворення якої-небудь групи.

Ідентифікація з лідером групи, за Фрейдом, є головним джерелом групоутворення (з наук. літ.);

Залишаються маловивченими механізми групоутворення, переродження і перетворення соціально нейтральних груп на асоціальні й злочинні (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me