грушівка
ГРУШІ́ВКА, и, ж.
1. Ранній сорт яблуні з кислувато-солодкими плодами конусоподібної форми.
Грушівка – старовинний російський літній сорт яблуні (з наук.-попул. літ.);
Грушівки поширені в середній смузі Росії, Поволжі, Білорусі, Казахстані, а також на Уралі і в Сибіру (із журн.).
2. Плід такої яблуні.
Грушівки дозрівають у першій половині серпня, можуть зберігатися 2–3 тижні; використовуються у свіжому вигляді, на сушку, варення, вино, консервацію (із журн.).
3. Грушева наливка або настоянка на спирті, горілці і т. ін.
Поміж срібними тарелями стояли збанки з вином і з медами та пляшки з усякими слив'янками, грушівками і зі спотикачем (Б. Лепкий);
За слив'янкою наповнював [дідусь Онопрій] чарки грушівкою, калганівкою, малинівкою, а по всьому – гостропахучим, п'янким медом (В. Малик).
Значення в інших словниках
- грушівка — -и, ж. 1》 Грушева наливка. 2》 Сорт яблуні, що дає солодкі плоди, які рано достигають. 3》 Плід такої яблуні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Грушівка — Гру́шівка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- грушівка — ГРУШІ́ВКА, и, ж. 1. Грушева наливка. 2. Сорт яблуні, що дає солодкі плоди, які рано достигають. 3. Плід такої яблуні. Словник української мови в 11 томах
- грушівка — Грушівка, -ки ж. Сортъ плахти. Черниг. у. Словник української мови Грінченка